1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Середній показник захворюваності на вітряну віспу по областям (на 100 тис) за 2000 – 2006рр. представлений на наступній діаграмі:

З наведених діаграм видно, що найбільша захворюваність реєструється в Києві, Севастополі, Запорізькій, Донецькій областях.
В м.Києві щорічно реєструється близько 8 - 13 тис. захворювань. Рівень захворюваності коливається в межах 292,6 – 569,8 на 100 тис. населення. Так, як не всі випадки захворювань реєструються, рівень захворюваності ще вищий (за рахунок дітей, що не відвідують дошкільні дитячі заклади). Серед всіх випадків, 90% захворілих, є діти до 14 років. Частіше хворіють діти у віці 2-7 років (Гранитов В.М. 2001.).
В Києві в 2003р. захворюваність дітей у віці 3-6 років була в 2,9 рази вище, ніж серед дітей 7-14 років (4325,8 і 1482,2 на 100 тис. населення відповідно). Але в багаторічній динаміці відмічається ріст захворюваності серед осіб у віці 7-14 років( 1999р. - 795,1, 2003р. – 1482,2 на 100 тис.). Відмічається ріст захворюваності серед дорослого населення з 39,3 в 1999р. до 82,1 в 2003р. В Києві в період з 1994 по 2003 рр. збільшилась захворюваність серед дітей 7-14 років на 12%, дорослих – на 5%, а серед дітей 3-6 років на 17%. При аналізі їх багаторічної захворюваності в Києві виділяються піки: в 1992р. і 2003р. (2171,6 і 2069,3 на 100 тис. населения). О.В.Зубленко, І.Г.Маркович, 2004 виказали думку про циклічність даного захворювання з періодом близько 10 років.
Найбільша захворюваність спостерігається серед дітей, які відвідують дитячі шкільні заклади, трохи менше у школярів, ще менше у дітей з неорганізованих колективів та студентів (5750,2, 1731,7, 1076,7 117,9 на 100 тис. відповідно). (О.В.Зубленко, І.Г.Маркович, 2004).
Найбільша захворюваність спостерігається в холодний період року, починаючи з вересня (з моменту формування дитячих колективів). Пік захворюваності припадає на січень (в період з листопада по квітень вона складає 72% від усієї захворюваності).
Захворюваність на вітряну віспу дуже актуальна також і для ЗС України, що видно з наступної діаграми (захворюваність представлена в ‰).

Відношення рівня захворюваності на “вітряну віспу” у групах людей згідно віку в Україні представлено на наступній діаграмі.

Найбільша захворюваність реєструється в період з вересня по березень місяць, з піком у січні-лютому місяцях. Середня тривалість спалахів – 52 дні (від 14 до 122 днів).
При аналізі клінічної картини захворювання і розвинених ускладнень ми отримали дані, які наводимо нижче.
В 2002р. перебіг захворювання був: легкий – у 52,9% хворих, середньоважкий – у 47%, важкий – у 0,1%, в 2005р. відповідно: 70,8%, 28,8%, 0,4%, в зимові 2 місяці 2007-2008 рр.– 63,5%, 34,5%, 2,02%. Тобто за останні 5 років відмічається ріст числа важких форм на тлі значного зростання захворюваності.
В 2002р. серед ускладнень були: пневмонія – у 2% хворих, міокардит, метаболічна міокардіопатія – у 2,6%, отит – у 0,3%, піодермія, фурункульоз – у 2,3%, лімфаденіт – у1%. В 2005р. піодермії були - у 9,2%, абсцеси, фурункули – у 0,8%, міокардити і міокардіопатії – у 8%, синусит – у 1,6%, етмоїдит – у 0,4%, тяжка вірусно-бактеріальна пневмонія – у 0,4%, отит – у 0,4%.

За грудень-січень місяці 2007-2008рр. в клініці інфекційних хвороб було проліковано 334 хворих на вітряну віспу:

  • у 212 хворих перебіг захворювання був в легкій формі; захворювання ускладнились розвитком піодермії - у 4,2% хворих, гаймориту - у 0,9%, метаболічної міокардіопатії - у 1,4%, у 0,9% - розвинулась лакунарна ангіна;
  • у 118 хворих з середньоважкою формою ускладнення розвинулись: піодермії – у 32,2%, пневмонії – у 6,8%, токсичний гепатит – у 1,7%, міокардит, метаболічна міокардіопатія – у 1,7%, орхіт – у 0,8%, синусит – у 0,8%. У 3,4% хворих на тлі вітряної віспи з 1-2 доби розвинулась лакунарна ангіна. У 4,2% пацієнтів спостерігалась атипова бульозна форма, у 0,8% - геморагічна. Необхідно зазначити, що раніше подібні форми у молодих людей, які лікувались у госпіталях, взагалі не зустрічались.
  • у 4-х хворих був важкий перебіг, у всіх захворювання ускладнилось піодермією, у двох – важкою плевропневмонією. У одного хворого вітряна віспа виникла на тлі лімфогранулематозу.
<